Створення, охорона, захист і комерціалізація об’єктів права інтелектуальної власності

ДОГОВІРНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ В КРАЇНІ – ТОРГІВЕЛЬНОМУ ПАРТНЕРІ УКРАЇНИ: ПРИКЛАД ІНДІЇ

2026-04-17T17:14:22+03:00

розглянуті питання договірного регулювання трансферу технологій в Індії (законодавче регулювання трансферу технологій, види ліцензій, комерційна таємниця та конфіденційна інформація, антимонопольне законодавство, судова практика, політика університетів у сфері трансферу технологій)

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ

2026-04-17T17:43:55+03:00

Доповідь присвячена ролі інтелектуальної власності як ключового чинника підвищення конкурентоспроможності транспортних підприємств в умовах інноваційно орієнтованої економіки. Розкрито значення інтелектуальних активів для стимулювання інновацій, ринкової диференціації, комерціалізації технологій та стратегічного захисту конкурентних переваг. Обґрунтовано необхідність інтеграції управління інтелектуальною власністю у загальну стратегію розвитку транспортних підприємств

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА

2026-04-17T21:37:28+03:00

У доповіді розглянуто роль інтелектуальної власності як важливого інструменту забезпечення економічної безпеки малого підприємства. Обґрунтовано значення інтелектуальних активів для захисту конкурентних позицій, зниження ризиків та формування сталого розвитку бізнесу. Акцентовано увагу на необхідності інтеграції управління інтелектуальною власністю у загальну систему економічної безпеки малих підприємств.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ДІЯЛЬНОСТІ СТАНЦІЇ ЮНИХ ТУРИСТІВ

2026-04-17T21:51:03+03:00

У доповіді розглядається роль інтелектуально-інноваційних технологій у діяльності об’єднань юних туристів як чинника модернізації освітнього та виховного туристичного середовища. Проаналізовано можливості цифрових платформ, інтерактивних навчальних рішень і інноваційних методів організації туристсько-краєзнавчої роботи. Обґрунтовано значення таких технологій для підвищення залученості молоді, розвитку їхніх компетентностей і формування сталого інтересу до туризму.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ЄС

2026-04-17T22:01:15+03:00

У доповіді досліджується роль інтелектуальних технологій у формуванні та трансформації податкової політики країн Європейського Союзу. Розкрито їх значення для підвищення ефективності податкового адміністрування, прозорості фіскальних процесів і забезпечення фінансової стійкості економік. Обґрунтовано доцільність використання цифрових та аналітичних інструментів у контексті глобалізації та цифрової трансформації

ЗАХИСТ ОБ'ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ЗАСОБАМИ КОНФІДЕНЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА/ЧИ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ: ДОСВІД УКРАЇНИ ТА ФРАНЦІЇ

2026-04-17T22:42:13+03:00

бурхливий розвиток новітніх технологій призвів до швидкого обміну надзвичайно великих об’ємів інформації, що у свою чергу, у деяких випадках, призводить до неналежного захисту або витоку конфіденційної інформації та/чи комерційної таємниці, яка передається, щодо об’єктів інтелектуальної власності у тому числі й породжує практичні питання договірного регулювання захисту конфіденційної інформації та /чи комерційної таємниці у відповідності до законодавства України та Франції

РОЛЬ МАРКЕТИНГУ В КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНИХ РІШЕНЬ

2026-04-17T23:02:35+03:00

У доповіді досліджено роль маркетингу в процесах комерціалізації технологічних рішень в умовах інноваційної економіки. Розглянуто ключові маркетингові інструменти та підходи, що сприяють успішному виведенню технологій на ринок. Обґрунтовано значення маркетингових досліджень для формування ціннісної пропозиції та залучення споживачів. Визначено напрями підвищення ефективності комерціалізації технологічних інновацій

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ СКАУТИНГ В КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙ

2026-04-17T23:12:40+03:00

У доповіді досліджено роль технологічного скаутингу як інструменту ідентифікації перспективних інновацій та їх подальшої комерціалізації. Розглянуто основні підходи й етапи здійснення технологічного скаутингу в діяльності підприємств та інноваційних організацій. Обґрунтовано значення скаутингу для зниження технологічних і ринкових ризиків та прискорення впровадження інновацій

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОЛІТИК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В ПРОВІДНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ СВІТУ

2026-04-18T19:25:46+03:00

У доповіді представлено порівняльний аналіз політик інтелектуальної власності провідних університетів світу. Розкрито підходи до управління правами інтелектуальної власності, комерціалізації результатів досліджень та взаємодії з бізнесом

КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ПИТАНЬ ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБЛІКУ, ОЦІНКИ ТА КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

2026-04-18T19:59:30+03:00

у статті наголошується на необхідності комплексного підходу щодо законодавчо-нормативного регулювання використання об’єктів права інтелектуальної власності, введення їх у господарський обіг, бухгалтерського обліку, оцінки вартості прав та комерціалізації інтелектуальної власності. Розглянуто законодавчо-нормативні акти України для цих процесів та особливості їх застосування

ПРОТИДІЇ ЗЛОВЖИВАННЯМ КОНЦЕНТРАЦІЇ НА ЦИФРОВИХ РИНКАХ

2026-04-18T20:17:11+03:00

Узагальнено наукові погляди ринкової концентрації на цифровізованих ринках, визначено ознаки концентрації, зародження технологічних гігантів, виділенення основних груп стратегії, розглянуто різницю між середовищем реальної концентрації та середовищем віртуальної цифрової концентрації суб’єктів господарювання з використанням новітніх цільових онлайн-платформ

ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ, ЩО НАЛЕЖАТЬ НАУКОВИМ УСТАНОВАМ ТА УНІВЕРСИТЕТАМ, У ДІЯЛЬНОСТІ СТАРТАПІВ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ, УКРАЇНА, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, США

2026-04-20T11:07:53+03:00

Розглядаються правові механізми використання прав інтелектуальної власності, що належать науковим установам та університетам, у діяльності стартапів у практиці держав-членів ЄС, Великої Британії, США. Зазначаються проблемні питання розвитку стартапів в Україні

ІНСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ІННОВАЦІЙ З УРАХУВАННЯМ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

2026-04-20T12:27:29+03:00

У доповіді розглянуто основні інструменти державної підтримки інноваційної діяльності з акцентом на механізми охорони та комерціалізації інтелектуальної власності. Проаналізовано роль державної політики у стимулюванні технологічного розвитку та підвищенні конкурентоспроможності економіки

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

2026-04-20T12:42:05+03:00

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ АУДИТ ІННОВАЦІЙ

2026-04-20T13:03:24+03:00

Доповідь присвячена дослідженню сутності та ролі технологічного аудиту інновацій як інструменту оцінювання науково‑технічного та комерційного потенціалу підприємств. Розглянуто основні етапи, методи та критерії проведення технологічного аудиту інноваційних розробок. Обґрунтовано його значення для підтримки управлінських рішень у сфері інноваційної діяльності. Визначено напрями підвищення ефективності впровадження результатів інновацій на ринок

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ТА ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА

2026-04-20T13:14:27+03:00

Стаття присвячена порівняльному аналізу інтелектуального та інформаційного потенціалу підприємства як ключових складових його стратегічного розвитку в умовах цифрової економіки. Розкрито сутнісні характеристики, структурні елементи та функціональні відмінності цих видів потенціалу. Обґрунтовано їх взаємодію й значення для формування конкурентних переваг підприємства. Визначено ключові чинники, що впливають на ефективність використання інтелектуальних та інформаційних ресурсів

МЕХАНІЗМИ ЛІЦЕНЗУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ В УНІВЕРСИТЕТАХ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД

2026-04-20T13:31:11+03:00

У статті досліджуються підходи та інструменти ліцензування технологій, що застосовуються провідними університетами Європи. Розглядаються організаційні моделі роботи технологічних трансфер-офісів та механізми взаємодії між університетами й бізнесом. Особлива увага приділяється практикам комерціалізації, які забезпечують ефективне впровадження наукових розробок у ринок

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ ЯК КЛЮЧОВИЙ АКТИВ БІЗНЕСУ У ЦИФРОВУ ЕПОХУ

2026-04-20T13:39:17+03:00

У доповіді проаналізовано вплив цифрових технологій на процеси створення, використання та захисту об’єктів інтелектуальної власності. Обґрунтовано значення ефективного управління інтелектуальними активами для підвищення конкурентоспроможності підприємств. Визначено основні виклики та перспективи розвитку інтелектуальної власності у цифрову епоху.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

2026-04-25T19:47:24+03:00

У доповіді досліджено роль інтелектуальної власності як ключового інструмента забезпечення національної інноваційної безпеки. Показано, що ефективний захист і управління інтелектуальними активами зміцнюють технологічну стійкість держави. Наголошено на необхідності розбудови інституційних механізмів, здатних протидіяти інноваційним ризикам та зовнішнім загрозам

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

2026-04-25T20:41:23+03:00

У доповіді запропоновано методичні підходи до ідентифікації, оцінювання та стратегічного управління об’єктами інтелектуальної власності, включно з використанням цифрових технологій, патентного аналізу та моделей комерціалізації. Показано, що системне формування портфеля інтелектуальної власності сприяє підвищенню ефективності інноваційних процесів і забезпечує довгостроковий розвиток транспортних підприємств

РОЗРАХУНОК СТАВКИ РОЯЛТІ ДЛЯ ОЦІНКИ ЗРІЛОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НА ОСНОВІ СТАВКИ РОЯЛТІ ДЛЯ ТЕХНОЛОГІЇ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ

2026-04-26T20:34:30+03:00

наведено запропоновану LES методологію розрахунку ставки роялті для зрілої технології, яка ґрунтується на економетричному аналізі для ставки роялті для технології, яка перебуває на початковій стадії

РЕФОРМУВАННЯ ДОГОВІРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: НОВЕЛИ ПРОЕКТУ ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

2026-04-26T20:59:22+03:00

тези присвячені порівняльному аналізу договірного регулювання у сфері інтелектуальної власності на сучасному етапі із запропонованими змінами та доповненнями відображеними в Проекті Цивільного кодексу України. Увагу приділено окремим аспектам ліцензійних договорів та деяким новелам щодо обов’язків відчужувача за договором про передання майнових прав інтелектуальної власності

ІНТЕГРАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО АУДИТУ В ІНЖИНІРИНГ ПРОЄКТІВ В КОНТЕКСТІ УПРАВЛІННЯ ТРАНСФЕРОМ ТЕХНОЛОГІЙ

2026-04-27T21:44:42+03:00

в статті досліджується інжиніринг, як сучасна методологія управління в умовах інноваційної діяльності промислових підприємств. Показана системна інтеграція інженерних спеціалізованих послуг за етапами життєвого циклу у проєктах «під ключ». Доведена роль та значення технологічного аудиту в системі управління трансфером технологій. Обґрунтована інтеграція технологічного аудиту в інжиніринг та визначено ефект від його здійснення

ОЦІНЮВАННЯ ЗРІЛОСТІ СИСТЕМИ ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА

2026-04-27T22:19:55+03:00

в роботі наведено запропоновані авторами інструменти самооцінки рівня зрілості інноваційних систем компаній як для комерційного, так і для державного секторів. Показані специфічні особливості управління інноваціями в організаціях різних типів

ВНЕСЕННЯ МАЙНОВИХ ПРАВ НА КОМЕРЦІЙНУ ТАЄМНИЦЮ ТА НОУ-ХАУ ДО СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ ГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА: ПАРАДОКС ОЦІНКИ

2026-04-28T13:40:29+03:00

У тезах здійснено постановку проблеми правового регулювання внесення майнових прав на комерційну таємницю та ноу-хау до статутного капіталу господарського товариства. Виявлено ключову колізію: чинне законодавство формально допускає таке внесення, однак його практична реалізація передбачає парадокс – необхідність розкриття секретної інформації під час оцінки, що саме по собі знижує її цінність та підриває правовий режим комерційної таємниці. Окреслено можливі шляхи вирішення виявленої колізії

АСИМЕТРІЯ ПАТЕНТНОЇ АКТИВНОСТІ У ГЛОБАЛЬНІЙ ІННОВАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ

2026-05-05T11:44:50+03:00

У статті досліджується феномен асиметрії патентної активності у глобальній інноваційній системі. Визначено чотири взаємопов'язані виміри асиметрії: кількісний, якісний, функціональний та інституційний. Встановлено, що географічна концентрація патентних заявок у невеликій кількості країн поглиблюється, тоді як більшість держав світу залишається на периферії патентної системи. Проаналізовано три міжнародні моделі подолання патентної асиметрії. Сформульовано рекомендації щодо подолання структурних обмежень патентної системи України в контексті євроінтеграції

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА: ВІД КОМЕРЦІЙНОГО ДО ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

2026-05-21T11:05:01+03:00

Розглянуто засади розвитку техніко-технологічних нововведень за четверть століття з огляду на циклічний розвиток підприємницької структури. Наведені актуальні положення кандидатської (2001 рік) та докторської (2012 рік) дисертацій автора, які є дотичними до проблематики тез доповідей. Описано п’ять етапів розвитку підприємницької структури від комерційного до інноваційного підприємництва з врахуванням вітчизняних реалій

РАЦІОНАЛІЗАТОРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ

2026-04-17T22:52:26+03:00

Розглянуто стан, проблеми та практику правового регулювання раціоналізаторської діяльності в Україні та зарубіжних країнах. Показано, що раціоналізаторство є основою винахідництва і найбільш масовим, ефективним видом технічної творчості. Критикується підхід розробників проекту ЦК України щодо вилучення Глави 41 «Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію

ВУЗЬКОНАПРАВЛЕНИЙ IP-АУДИТ. КАРТКА ОБ’ЄКТА, ПЕРЕДБАЧЕНОГО ДЛЯ ПАТЕНТУВАННЯ

2026-04-20T11:24:42+03:00

У роботі проаналізовані види IP-аудиту та описано термін «вузьконаправлений аудит» щодо об’єктів права інтелектуальної власності, які можуть стосуватись винаходів, корисних моделей, промислових зразків, комерційної таємниці та авторського права. Представлено картку об’єкта чи вузла об’єкта (в подальшому об’єкт) передбаченого для патентування, яка дозволяє отримати первинну задокументовану інформацію про об’єкт безпосередньо від розробника, що сприяє однозначному розумінню інформації та вчасному виявлення ризиків патентування

ВПЛИВ КОНКУРСУ ВИНАХІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ НАУКОВИХ УСТАНОВ УКРАЇНИ

2026-04-26T20:04:13+03:00

досліджено еволюцію конкурсу установ Національної академії наук України за досягнення у винахідницькій діяльності та присудження звання «Винахідник року». Проаналізовано його на патентну активність, розвиток системи управління інтелектуальною власністю та інноваційну активність наукових установ. Обґрунтовано, що конкурс являється ефективним інституційним інструментом стимулювання науково-технічної творчості та передачі технологій

ЗАХИСТ ПРАВ НА ВИНАХОДИ, КОРИСНІ МОДЕЛІ

2026-04-26T20:24:45+03:00

стаття присвячена висвітленню актуальних питань щодо захисту прав на винаходи і корисні моделі. Проаналізовано види порушень прав на винаходи і корисні моделі та способи захисту, які можуть бути застосовані позивачами у даній категорії справ. Встановлено, що найбільш поширеними видами спорів, які виникають щодо винаходів, корисних моделей, є: щодо припинення порушення прав на винаходи і корисні моделі, щодо визнання недійсним прав на винаходи і корисні моделі

СТАНДАРТОУТВОРЮЮЧІ ПАТЕНТИ (SEP): ПОНЯТТЯ, ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА ПРОБЛЕМИ ЛІЦЕНЗУВАННЯ

2026-04-26T21:06:51+03:00

У роботі досліджено поняття та сучасні тенденції правового регулювання відносин щодо стандартоутворюючих патентів (SEP). Проаналізовано роль принципів FRAND та особливості ліцензування SEP, зокрема проблеми визначення суттєвості формули винаходу, прозорості ставок роялті та ризик накопичення роялті. Окрему увагу приділено впливу системи SEP на доступ МСП до глобальних ринків технологій. Розглянуто міжнародні підходи до регулювання цієї сфери, зокрема ініціативи ВОІВ спрямовані на підвищення прозорості та вдосконалення доступу до даних про SEP. Встановлено, що ефективність механізму FRAND значною мірою залежить від рівня відкритості інформації та розвитку інституційних механізмів, які зменшують витрати на ліцензування і забезпечують доступ до стандартів

СТАТИ ВИНАХІДНИКОМ: СУБ’ЄКТИВНА ВИМОГА УЧАСТІ У ВИНАХІДНИЦЬКОМУ ПРОЦЕСІ В РІЗНИХ ЮРИСДИКЦІЯХ

2026-04-17T22:15:20+03:00

Залучення ШІ у процес винахідництва актуалізує питання людської участі, оскільки наявність чи відсутність достатньої участі людини – це саме той критерій, який відмежовує інновації, створені людиною, від ШІ-згенерованих. Метою роботи є проілюструвати критерій достатньої участі у винахідницькому процесі відповідно до ЄПК, а також згідно із законодавством Сполученого Королівства, США, Німеччини та України. У дослідженні робиться висновок, що тільки людина, яка зробила суттєвий інтелектуальний внесок у винахідницький процес – фактично розробила, винайшла або створила винахід, – може розглядатися як винахідник. На відміну від цього, якщо немає суттєвого внеску людини, стандарт винахідництва не може бути досягнутий і, за відсутності жодного винахідника-людини, інновації розглядаються як ШІ-згенеровані та не підлягають патентній охороні

ОСОБЛИВОСТІ АВТОРСЬКОГО ПРАВА У СФЕРІ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

2026-04-18T16:12:23+03:00

Досліджено трансформацію інституту авторського права в умовах інтенсивного розвитку цифрових технологій та глобалізації інформаційного простору. Проаналізовано правову природу об’єктів, створених за допомогою систем штучного інтелекту, та виклики, що постають перед традиційною антропоцентричною моделлю авторства. Ідентифіковано особливості технології невзаємозамінних токенів (NFT) як інструменту монетизації цифрового мистецтва

ОСОБЛИВОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ІПРИ ВПРОВАДЖЕННІ ПРИНЦИПІВ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ АГРО-БІО-ЛОГІСТИЧНОГО ХАБУ

2026-04-18T16:23:03+03:00

Досліджено особливості забезпечення інтелектуальної власності в межах Агро-Біо-Логістичного Хабу 5.0. Обґрунтовано, що реалізація принципів циркулярної економіки вимагає трансформації класичних інститутів патентного права в бік моделей відкритого трансферу технологій. Наголошено, що соціальний капітал та інституційна довіра є базовими чинниками кооперації фермерів, науковців та логістів

ПОРЯДОК ТА ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ АПЕЛЯЦІЙНОЮ ПАЛАТОЮ УКНОІВІ КРИТЕРІЇВ ЗА ЯКИМИ ТОРГОВЕЛЬНА МАРКА ВИРІЗНЯЄТЬСЯ СЕРЕД ІНШИХ ПОЗНАЧЕНЬ

2026-04-18T16:33:07+03:00

з огляду на аналіз справ про відмову в реєстрації торговельної марки, що розглядаються Апеляційною палатою УКРНОІВІ, у роботі звернута увага на підходи до розуміння критеріїв, що вказують на те, що торгова марка вирізняється серед інших позначень, за якими товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб

ДО ПИТАННЯ ПРО ВИКЛЮЧНУ ПІДСУДНОСТІ СУДУ ІР У ДЕЯКИХ КАТЕГОРІЯХ СПРАВ, МАТЕРІЛИ ЯКИХ МІСТЯТЬ ІНФОРМАЦІЮ, ВІДНЕСЕНУ ДО ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ

2026-04-18T19:39:36+03:00

У наукових тезах досліджуються питання пов’язані із дослідженням питання щодо виключної підсудності у справах про захист права інтелектуальної власності, матеріали, яких матеріли яких містять інформацію, віднесену до державної таємниці, що вирішуються Вищим судом з питань інтелектуальної власності (Суд ІР). У рамках дослідження робиться висновок про необхідність запровадження інституту імперативної підсудності у спорах пов’язаних із захистом права інтелектуальної власності матеріали, яких матеріли яких містять інформацію, віднесену до державної таємниці в рамках господарсько-процесуального захисту. За результатами дослідження вироблені пропозиції на вдосконалення ГПК України

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ДЖЕРЕЛО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ

2026-04-18T22:35:43+03:00

Стаття присвячена дослідженню проблеми визначення правового статусу результатів, створених штучним інтелектом. Аналізуються існуючі підходи до визнання ШІ автором або інструментом, а також розглядаються перспективи впровадження спеціальних режимів охорони. Зроблено висновок про необхідність адаптації національного законодавства до викликів цифрової епохи.

ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ЗАПОЗИЧЕНИХ ТВОРІВ ПРИ РОЗРОБЦІ НАВЧАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ПОТРЕБ ОСВІТИ

2026-04-18T22:42:25+03:00

У роботі проаналізовано проблеми використання запозичених творів у навчально-методичних матеріалах. Визначено розрив між нормами авторського права та практикою створення навчального контенту. Обґрунтовано необхідність підвищення правової культури викладачів і дотримання принципів академічної доброчесності

КРИТЕРІАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ МЕДІАБЕЛЬНОСТІ СПОРІВ У СФЕРІ АВТОРСЬКОГО ПРАВА

2026-04-18T22:56:19+03:00

У роботі досліджено застосування медіації у спорах у сфері авторського права в умовах цифровізації. Обґрунтовано, що медіація не є універсальним способом їх врегулювання та потребує попередньої оцінки медіабельності. Запропоновано критеріальний підхід до її визначення. Виокремлено ключові критерії, зокрема диспозитивність прав, можливість компромісу, характер правопорушення та вплив на права третіх осіб. Доведено, що доцільність медіації залежить від правової природи спору та умов його виникнення

ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА СИСТЕМУ ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

2026-04-20T11:37:00+03:00

У доповіді досліджується вплив цифрової трансформації на функціонування та розвиток системи захисту прав інтелектуальної власності. Проаналізовано зміни, пов’язані з упровадженням цифрових технологій у процеси створення, реєстрації та використання об’єктів інтелектуальної власності. Визначено основні виклики та ризики для правової охорони в умовах цифровізації економіки

РОЛЬ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ІННОВАЦІЙ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

2026-04-25T20:00:06+03:00

У доповіді проаналізовано роль державних органів у забезпеченні правової охорони інновацій в умовах євроінтеграції України. Розкрито значення гармонізації національного законодавства з нормами ЄС та посилення інституційної спроможності органів влади у сфері інтелектуальної власності

ОХОРОНА ІННОВАЦІЙ У СФЕРІ ШКІРЯНОГО ВИРОБНИЦТВА: ЕТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ДИЛЕМИ

2026-04-25T20:09:27+03:00

У доповіді розглянуто ключові етичні та правові дилеми, що виникають під час охорони інновацій у сфері шкіряного виробництва. Особливу увагу приділено питанням сталості, гуманного поводження з тваринами, дотримання стандартів інтелектуальної власності та регуляторних вимог. Проаналізовано баланс між технологічним прогресом, відповідальністю бізнесу та суспільними очікуваннями

ВІДМЕЖУВАННЯ НЕОРИГІНАЛЬНИХ ОБ'ЄКТІВ, ЗГЕНЕРОВАНИХ КОМП'ЮТЕРНОЮ ПРОГРАМОЮ, ВІД ТВОРІВ, СТВОРЕНИХ ЛЮДИНОЮ З ВИКОРИСТАННЯМ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

2026-04-26T19:51:24+03:00

У роботі досліджено критерії відмежування неоригінальних об’єктів, згенерованих Штучним інтелектом, від творів, створених людиною з використанням комп’ютерних технологій. Авторка обґрунтовує, що визначальним фактором для надання правової охорони є наявність безпосередньої участі людини та її індивідуального творчого внеску. Аналізується роль творчого контролю на різних рівнях комп’ютерної допомоги - від технічної допомоги до повної генерації. Доведено, що лише суттєва творча переробка або формування остаточної естетичної форми людиною дозволяє визнати результат оригінальним твором

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ЧИННИК ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ У ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ ТА ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЙОГО РОЗВИТКУ

2026-04-27T21:52:35+03:00

досліджено роль технологічного розвитку як ключового чинника економічного зростання в умовах цифровізації з акцентом на штучному інтелекті. Розкрито вплив цифрових технологій у підвищенні ефективності економічної діяльності та трансформацію бізнес-процесів. Особливу увагу приділено аналізу сучасних тенденцій розвитку штучного інтелекту та виявленню системних обмежень його впровадження, зокрема технічних, ресурсних, енергетичних і нормативно-правових бар’єрів. Обґрунтовано наявність значних соціально-економічних ризиків, включаючи трансформацію ринку праці, зростання вимог до кваліфікації робочої сили, а також проблеми етики, конфіденційності та захисту прав інтелектуальної власності

ДО ПИТАННЯ СУБ’ЄКТІВ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ВІДЕОІГРИ

2026-04-27T22:03:47+03:00

у виступі розглянута проблематика субєктного складу осіб, які беруть участь у створенні відеоігор через призму права інтелектуальної власності

ЧИ СЛІД НАДАВАТИ СИСТЕМАМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ СТАТУС АВТОРА ТА/АБО ВИНАХІДНИКА ЗА ЇХНІ РЕЗУЛЬТАТИ?

2026-04-27T22:13:22+03:00

у цій статті аналізується, чи можуть системи штучного інтелекту (ШІ) претендувати на авторство та/або мати статус винахідника у своїх результатах, а якщо ні, то чи повинні. До уваги беруться аргументи міжнародних конвенцій, де переважає антропоцентричний підхід до визначення термінів «автор» та «винахідник», що автоматично виключає надання цих статусів системам ШІ. Дана праця наводить аргументи та контраргументи щодо авторства та надання статусу винахідника ШІ системам, можливі ризики таких статусів, актуальні кейси з практики країн Європи та робить висновок про необхідність регулювання цих питань на глобальному рівні

МЕТАВСЕСВІТ ЯК НОВИЙ ПРОСТІР ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: МІЖ СВОБОДОЮ ТВОРЧОСТІ ТА ПРАВОВИМ КОНТРОЛЕМ

2026-04-28T11:22:48+03:00

Досліджується правова природа метавсесвіту та охорона прав інтелектуальної власності з акцентом на філософський вимір авторства ШІ. Проаналізовано доктринальні моделі авторства ШІ-контенту, Регламент (ЄС) 2024/1689, Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 1 грудня 2022 р. № 2811-IX та Закон України «Про академічну доброчесність» 18 грудня 2025 р. № 4742-IX. Виявлено структурний конфлікт між свободою творчості та правовим контролем, обґрунтовано необхідність комплексного регулювання

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ РЕЗУЛЬТАТІВ, СТВОРЕНИХ ЛЮДИНОЮ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: ДОСВІД США

2026-04-28T13:57:30+03:00

Питання охороноздатності об’єктів, які створюються за допомогою різних комп’ютерних технологій, вже давно є предметом наукових дискусій. У зв’язку з розвитком та вдосконаленням комп’ютерних технологій виникають питання щодо авторства. Важливим є вирішення питання щодо того чи є твір, який здебільшого створений людиною (автором), а комп’ютер є лише допоміжним інструментом, чи традиційні елементи авторства у творі були фактично задумані та виконані не людиною, а машиною. Зроблено висновок про те, що якщо при створенні твору використовуються сучасні технології, проте діяльність людини має творчий характер, отримані результати можуть визнаватися об’єктами авторського права. Отже, на основі автономно згенерованого штучним інтелектом результату, користувач може створювати охоронюваний авторським правом твір, а тому до такого результату штучний інтелект буде розглядатися лише як інструмент, як технічний засіб здійснення творчої діяльності

ОХОРОНА ТА ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У ОБОРОННО -ПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ

2026-04-28T14:08:08+03:00

У статті висвітлені питання охорони та захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності у оборонно-промисловому комплексі України. Приведені приклади використання винаходів та нових роботизованих технологій у зоні бойових дій. Вказано на причини чисельних порушень прав інтелектуальної власності у оборонно-промисловому комплексі. Акцентовано увагу на недосконалості правової бази, що дає юридичну можливість несанкціонованого використання ОПІВ, які створюються при виконанні державного оборонного замовлення та при здійсненні міжнародного ВТС

СУДОВА ПРАКТИКА США З ПИТАНЬ АВТОРСЬКО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ТВОРІВ, СТВОРЕНИХ З ВИКОРИСТАННЯМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

2026-05-04T12:22:03+03:00

Тези присвячено аналізу судової та позасудової практики США щодо авторської охорони творів, створених із використанням штучного інтелекту. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком та зростаючою сферою вжитку технологій штучного інтелекту. Проаналізовано проблеми визначення оригінальності твору та з’ясуванню ролі людського творчого внеску як передумови надання правової охорони. У роботі проаналізовано приписи законодавства та практику Бюро реєстрації авторських прав США, основні доктринальні підходи до визначення авторства у випадку використання ШІ, судову практику

ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У КОНТЕКСТІ ДІПФЕЙКУ

2026-05-04T12:33:31+03:00

У тезах досліджується правова природа діпфейків та їхній вплив на систему інтелектуальної власності. Доведено, що класичного авторського права недостатньо для захисту цифрової ідентичності (голосу, зовнішності). Запропоновано розширити тлумачення ст. 307, 308 ЦК України на алгоритмічно згенеровані репліки та запровадити обов'язкове маркування ШІ-контенту

ДО ПИТАННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОНЛАЙН-ПЛАТФОРМ

2026-05-05T11:23:32+03:00

У тезах розглядається проблема визначення правового статусу онлайн-платформ у законодавстві України та Європейського Союзу. Доведено, що в українському праві відповідний статус не є універсалізованим і встановлюється через суміжні законодавчі конструкції у сфері медіа, електронної комерції та авторського права. Окрему увагу приділено впливу автоматизованої модерації контенту на захист прав інтелектуальної власності в цифровому середовищі

УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ПАЛАТИ НОІВ В КОНТЕКСТІ АДАПТАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ДО ПРАВА ЄС

2026-04-26T20:16:02+03:00

досліджуються питання організації та діяльності Апеляційної палати НОІВ та Апеляційних рад, створених при Європейському патентному відомстві. Сформульовані пропозиції по удосконаленню правового регулювання організації та діяльності Апеляційної палати НОІВ із врахуванням євроінтеграційного вектору розвитку законодавства України у сфері інтелектуальної власності та досвіду ЄПВ

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ПАТЕНТНОГО ПОВІРЕНОГО ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ

2026-04-28T13:47:17+03:00

Досліджено особливості правового статусу представників у сфері інтелектуальної власності – патентних повірених, здійснено аналіз умов набуття цього статусу за законодавством України, визначено вимоги до компетентностей осіб, які має намір стати патентними повіреними. У контексті гармонізації національного законодавства із правом ЄС, визначаються недоліки правового регулювання зазначеної сфери суспільних відносин

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

2026-05-04T12:11:44+03:00

У статті досліджується роль інтелектуальної власності як інструменту забезпечення та реалізації прав людини в умовах воєнного стану. Розкрито її зв’язок із правом на свободу творчості, правом власності та правом на доступ до інформації і культурних цінностей. Проаналізовано міжнародно-правові стандарти та визначено особливості застосування механізму тимчасове обмеження прав в умовах війни та необхідність дотримання принципів пропорційності й законності. Обґрунтовано, що інтелектуальна власність виступає важливим елементом балансу між національною безпекою та гарантіями прав людини

АДМІНІСТРАТИВНЕ ОСКАРЖЕННЯ ЧИННОСТІ ПРАВ НА ПРОМИСЛОВІ ЗРАЗКИ В УКРАЇНІ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКІ ОРІЄНТИРИ

2026-05-04T16:58:18+03:00

Досліджено адміністративний порядок визнання недійсними прав на промислові зразки в Апеляційній палаті НОІВ у порівнянні з правом ЄС. Виявлено три системні вади: обмеженість підстав визнання прав недійсними; відсутність завершеного механізму збереження права у зміненій формі; недостатню нормативну визначеність стандартів доказування. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення законодавства України

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПІДХІД ДО ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЦИФРОВИХ ПЛАТФОРМ

2026-05-21T11:23:39+03:00

Діяльність цифрових платформ, на даному етапі уже виходить далеко за межі технічного посередництва, вони формують нові правила, здійснюють контроль над контентом і фактично виконують функції регулятора у цифровому середовищі. Це породжує складний комплекс правових питань, пов’язаних з балансом між свободою вираження, захистом права інтелектуальної власності у глобальній мережі